Ми б не піднімали знову тему на нашому ресурсі про те, як у Гостомелі певні чоловіки та жінки заробляють на життя та просування по служби цілком певними місцями, якби не розповіли цими днями нашому кореспонденту випадок, який одночасно і смішить і на сльози навертає, коли чуєш, як вертяться по життю люди.
Один наш добрий знайомий (ми його їм’я не будемо покищо називати) розповів таку історію:
– «Років два тому зайшов у справах до селищної ради. А тут припекло по потребі. Я в туалет, що на другому поверсі. Зачинився в кабінці, сиджу собі. А ту до вбиральні заходять двоє: чоловік та жінка. Я й взагалі принишк від такого конфузу. І чую розмову:
– «Олю, ось тобі сто доларів за минулий місяць.
– Дякую. Я все зробила так як треба? Нарікань немає?
– Ні, немає. Розходимося щоби нас не помітили»
Автор розповіді каже, що був шокований почутим. По голосу він упізнав в жінці прес-секретаря селищної ради Ольгу Аверіну. Ту саму, яку невдовзі з тріском з селищної ради вигнали. І вона зараз дико лютує по усіх Інтернет-ресурсах, поливаючи брудом Гостомель і виставляючи все і усіх в негативному світлі. Чоловік який давав гроші залишився невідомим.
Та Ольга не зважила, що і до неї можуть задати питання, зокрема за що вона брала гроші (сто доларів не така вже й мала сума) під час ії роботи в селищній раді? Що вона такого там робила?
А до теми за допомогою чого та як, дехто намагався просунутися до влади в Гостомелі, ми ще на нашому ресурсі обов’язково повернемося.
